Категорія: Москалі

Завантажити попередні

Поскаржитись на запис

1946-й рік

1946-й рік піймали москалі бендерівця і проводять профілактику. - Ось тобі німець, ось тобі москаль. Кого будеш стріляти? - Та певно що москаля. Відлупцювали і знов питають. - Ось тобі німець, ось тобі москаль. Кого будеш стріляти? - Та певно що москаля. Знову били тай питають третій раз. - Кого будеш стріляти? Партизан питає комісара: - А ти кого? Комісар - Я канешно немца. Бандерівець каже: - Ти диви мені знов москаль лишився

Переглянути повністю

Поскаржитись на запис

Сидять за столом чех, українець і москаль

Сидять за столом чех, українець і москаль, і розпивають горівку. Наливає Чех в свій хрустальний стакан, випиває і кидає його об землю. Москаль і українець до нього: - Ти що зробив, для чого розбив хрусталь? Чех: - В нас хрусталю багато і я з одного і того самого стакана не п'ю два рази. Тут москаль наливає собі, випиває, бере бутилку і об землю. Чех і українець до нього: - Ти що робиш для чого розбив? Москаль: - В нас горівки багато і я з одної і тої ж бутилки два рази не п'ю. Ну і тут українець наливає собі, випиває, бере бутилку в руки і москалю по голові... . Чех до нього: - Ти що зробив, за що його вдарив? Українець: - В нас на Україні москалів багато і я з одним і тим самим москалем два рази не п'ю.

Переглянути повністю

Поскаржитись на запис

Окраїна Української Імперії

2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії. Хутір, на хуторі стоїть стара велика хата-мазанка. У хаті сидить старий українець, справжнісінький козарлюга: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Їсть він собі великою ложкою вареники зі сметаною, але раптом десь поруч якісь крики пролунали. Козак повільно підвівся, вийшов у сіни. Одягнув кожуха й шапку, зняв із кілочка кріса й вийшов надвір. За вікном пролунали два постріли, відчиняються двері, козак заходить у хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до ще теплих вареників. Голос за кадром: «Ці кляті москалі вже настільки знахабніли, аж почали до людських осель підбиратися!»

Переглянути повністю

Поскаржитись на запис

На уроці географії у школі

На уроці географії у школі: - Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре? - Домовились! - Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо... Петрик викрикує: - Та це ж москалі! - Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі то правильно! Сідай. Наступне: і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш... Марічка підскакує: - Я знаю, жиди це! Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко. Остання людність: хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить: "А, бодай вона згоріла..." У класі мовчанка. - Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите? Тихенький голос з останньої парти: - Зате ми гарно співаємо...

Переглянути повністю

Поскаржитись на запис

Після напружених переговорів з українською владою

Після напружених переговорів з українською владою, керівництво компанії "ЛУКОЙЛ" накінець погодилось перейменувати своє представництво в країні на "ЦИБУЛЯОЙЛ".

Поскаржитись на запис

Путін знімає слухавку

Дзвінок, Путін знімає слухавку. - Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо. - Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия? - Ну, зара... Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім. - Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа. - Холєра, я зара вам віддзвоню. За якийсь час... - Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи. - Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек. - Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную. За якийсь час... - Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни. - Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали? - Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч в'язнів.

Переглянути повністю

Немає публікацій!

Завантажити наступні